Кабінет Міністрів України схвалив новий законопроєкт, який передбачає передачу податковій службі (ДПС) інформації про банківські рахунки громадян. Відповідне рішення оприлюднено 22 квітня 2025 року. І хоча документ ще не розглянутий Верховною Радою, він вже викликав бурхливу дискусію у суспільстві. Що зміниться для звичайних українців, бізнесу та банків — розбираємо детально.
Що саме пропонує законопроєкт?
Документ передбачає, що:
- банки автоматично передаватимуть до ДПС інформацію про відкриття, закриття та зміну реквізитів рахунків фізичних осіб;
- ДПС отримає право отримувати інформацію про залишки коштів на рахунках фізичних осіб за запитом;
- механізм реалізується у рамках імплементації стандарту автоматичного обміну інформацією (CRS), до якого Україна готується приєднатись.
Формально, податкова не отримає повного доступу до транзакцій — але зможе швидко з’ясувати наявність рахунку, залишок коштів, факт відкриття або закриття рахунку.
Яка мета документа?
Офіційна мета законопроєкту:
- боротьба з ухиленням від сплати податків;
- прозорість доходів та витрат фізичних осіб;
- підготовка до міжнародного обміну інформацією з іншими країнами (CRS);
- підвищення ефективності контролю за фінансовими потоками.
За словами міністра фінансів, документ не зачіпає особисту конфіденційність, але посилює відповідальність за тіньові доходи.
Коли і як це може вплинути на українців?
Після прийняття закону ДПС зможе швидше виявляти:
- недекларовані доходи (зокрема від іноземних джерел або криптовалют);
- фіктивне оформлення соцдопомог за відсутності коштів на рахунках;
- невідповідність стилю життя задекларованим доходам.
Особливо це стосуватиметься:
- ФОПів на спрощеній системі з високими витратами;
- громадян, які отримують великі перекази з-за кордону;
- фізосіб, які здають житло, але не декларують дохід.
Чи означає це повну втрату банківської таємниці?
Ні. Законопроєкт не скасовує банківську таємницю, але змінює механізм доступу до інформації. Передача даних про рахунки стане автоматизованою, а не “ручною” через окремі запити в судовому порядку.
Водночас, транзакції по рахунках, історія надходжень та платежів залишаються захищеними — доступ до них можливий лише через суд або за підозрою у кримінальному правопорушенні.
Позиція банків і експертів
Банки підтримують ідею приєднання до CRS, але закликають чітко регламентувати технічну сторону, строки реалізації та обмеження доступу.
Юристи попереджають, що надмірне розширення повноважень ДПС без захисних механізмів може призвести до перевищення повноважень, блокування рахунків без рішення суду, або зростання корупційних ризиків.
Коли закон може набути чинності?
Якщо документ буде ухвалено до літа 2025 року, його запровадження очікується з 1 січня 2026 року. За цей час банки мають адаптувати свої IT-системи, а громадяни — навчитися декларувати доходи прозоро.
Україна рухається до цивілізованої податкової моделі, де всі джерела доходу стають підзвітними, а ухилення — все більш ризикованим.
