Поки хтось уявляє майбутнє у стилі “зелених” технологій, Євросоюз уже робить це реальністю — вводячи податки на вуглецевий слід. Той самий CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism), про який ти, можливо, чув краєм вуха, тепер переходить з теорії у практику. І якщо ти експортуєш до Європи — це торкнеться й тебе.
Це не просто «екологічна ініціатива». Це новий економічний фільтр для товарів, які заходять на європейський ринок. Тож давай розберемось, що саме змінюється і чи варто панікувати українському бізнесу.
Що таке CBAM і чому про нього стільки шуму?
Carbon Border Adjustment Mechanism — це податок на імпорт товарів до ЄС, який залежить від того, скільки парникових газів було викинуто під час їхнього виробництва. Європа каже: «Хочете продавати нам сталь, цемент чи добрива? Покажіть, що ви робили це чисто. Або заплатіть». Просто й по-європейськи.
Починаючи з жовтня 2023 року стартував перехідний період — CBAM працює в «тестовому» режимі, але з 2026 податки стануть реальними. І ось тут почнеться найцікавіше.
Які товари підпадають під CBAM?
-
Сталь та залізо
-
Цемент
-
Добрива
-
Алюміній
-
Водень
-
Електроенергія
Тобто, всі ключові напрямки українського експорту до ЄС. Якщо ти виробник металу — читаєш обов’язково. Якщо аграрій — май на увазі, що далі буде й твоя черга.
Як рахуватимуть вуглецевий слід?
Виробник має подати звіт із розрахунком викидів парникових газів під час виготовлення продукції. І не просто цифру “зі стелі”, а згідно з методологією ЄС: з урахуванням енергії, технологій, джерел палива. Чим більше СО₂ — тим вищий CBAM-платіж.
У 2025 це буде суто звітність. Але з 2026 почнуть нараховувати реальні збори — тобто, вартість твоєї продукції автоматично зросте на європейському ринку. Якщо ти не підготовлений — goodbye конкурентоспроможність.
Чи є в України шанс адаптуватися?
Так. Але часу обмаль. Уже зараз компанії мають:
-
Аналізувати ланцюги виробництва
-
Впроваджувати енергоефективні технології
-
Вести облік викидів парникових газів
-
Інвестувати в «чисту» енергетику
Для малого бізнесу це звучить як космос. Але для середнього та великого — питання виживання на євроринку. І краще вкластися зараз, ніж втратити вихід на ЄС через кілька років.
Це тиск чи стимул?
Хтось скаже — “Європа тисне на експортні країни”. А хтось — “мотивує ставати екологічно відповідальними”. Обидва праві. Але головне: правила гри змінюються. І якщо ми хочемо бути частиною цих ігор — треба адаптуватись.
CBAM — це не штраф. Це сигнал. Як колись із GDPR чи ISO: спершу здавалося складно, потім — стало нормою. Головне — не чекати, коли стане пізно.
Що далі?
Український бізнес має унікальний шанс адаптуватися швидше, ніж конкуренти з Азії чи Латинської Америки. Бо ми вже йдемо шляхом євроінтеграції, приймаємо європейські директиви, маємо підтримку міжнародних фондів.
А ще — ми вміємо в кризу вчитись швидше за інших. Так що все реально. Але вже не на «потім», а на «зараз».
