Долар США десятиліттями був недоторканим королем світових валют. Але, схоже, трон захитався. Китай дедалі активніше переводить зовнішню торгівлю в юані, а Саудівська Аравія несподівано підтримала ідею багатовалютних контрактів на нафту. Що це — епізодична гра геополітики чи початок великої дедоларизації?
Що сталося?
У 2024–2025 роках Китай і Саудівська Аравія активізували двосторонні розрахунки в юанях, зокрема в енергетичній сфері. Угода про постачання нафти, укладена без участі долара, стала сенсацією. Емірати, Індія, Іран — також дедалі частіше дивляться у бік юаня або національних валют.
Схоже на повільну, але вперту зміну парадигми: від моновалютної системи до валютної багатополярності.
Навіщо їм це потрібно?
Причин кілька. По-перше, політика США все частіше сприймається як фактор ризику. Санкції, контроль SWIFT, замороження активів — усе це стимулює країни шукати альтернативу. По-друге, Китай хоче зробити юань глобальним гравцем — не лише в назві, а й у ролі резервної валюти.
А Саудівська Аравія? Вона поступово звільняється з-під вашингтонського впливу, вибудовуючи мультивекторну політику. Гроші не пахнуть, але у якій валюті вони надходять — має значення.
Чи справді це загроза для долара?
Поки — не смертельна. Долар усе ще домінує: понад 80% світових транзакцій, 60% резервів центральних банків. Але «тріщини» вже видно. Із дедоларизацією може зростати волатильність, знижуватись попит на американські боргові папери, а доларова гегемонія — плавно здавати позиції.
Ситуація нагадує айсберг: більшість змін поки під водою, але надводна частина вже привертає увагу.
Хто ще бере участь у дедоларизації?
Окрім Китаю і Саудівської Аравії, до процесу долучаються:
-
Індія — тестує рупійні контракти з Росією та Бангладеш;
-
Бразилія — уклала з Китаєм угоду про торгівлю в юанях і реалах;
-
Іран і РФ — намагаються максимально виключити долар з обігу;
-
ASEAN — обговорюють створення регіональної платіжної системи без долара.
Це не «антидоларовий клуб», але тренд очевидний: світ більше не хоче залежати від однієї валюти.
А що з юанем?
Юань сьогодні — головний претендент на роль альтернативи. Але з нюансами. Валюта все ще частково контрольована урядом, обмежена у вільному обміні. Для статусу «світового гроша» цього недостатньо.
Тим не менш, юань уже входить до кошика SDR МВФ, а Китай активно підписує угоди про валютні свопи з десятками країн. Це — підготовка ґрунту. І, схоже, вона працює.
Чому це важливо для України?
Бо ми — частина глобальної економіки. Якщо дедоларизація пришвидшиться:
-
може змінитися курс гривні щодо долара, юаня, євро;
-
банки адаптуватимуть умови валютних депозитів і контрактів;
-
експортери/імпортери шукатимуть нові шляхи хеджування ризиків;
-
ФОПам і бізнесу доведеться швидше освоювати мультивалютні рахунки.
Дедоларизація — це не катастрофа, а нова епоха. І краще зустріти її підготовленим.
