Накопичення під час війни: це взагалі реально?
Звучить парадоксально, але так — українці продовжують відкладати гроші. За даними НБУ, у 2024–2025 роках частка домогосподарств, які мають хоча б якісь заощадження, зросла з 23% до 31%. Причина? Відчуття нестабільності змушує шукати фінансову «подушку». Люди урізають витрати, відкладають покупки, і — так — починають накопичувати.
Але питання: скільки саме відкладають і що з цим роблять? Адже просто «відкласти» — це ще не стратегія. А от правильно обрати інструмент для збереження вартості — вже пів справи.
Скільки відкладають реально?
За опитуваннями GfK та дослідженнями USAID, у середньому українці відкладають близько 8–12% щомісячного доходу. У західних регіонах — більше (до 15%), у прифронтових — менше (іноді менше 5%). Молодь до 30 років відкладає менше, але частіше вкладає у високоризикові активи: крипту, акції, P2P.
Сім’ї з дітьми — більш обережні: орієнтуються на валюту і депозити. Цікаво, що серед людей із доходом до 15 000 грн найбільшою популярністю користуються готівкові заощадження вдома. У той час як у тих, хто заробляє понад 30 000 грн, переважають банківські інструменти та інвестиції.
Де саме тримають гроші у 2025 році?
- На гривневому депозиті — 19% заощадників (середній розмір вкладу — 37 000 грн)
- У валюті «під подушкою» — 28%
- У банку у валюті — 15%
- У військових ОВДП — 11%
- У готівці в гривні вдома — 23%
- У криптовалютах — 4%
Також активно розвивається сегмент фінансових додатків: у Monobank, Sense SuperApp, izibank та sportbank можна зберігати гроші «на сейфі» з символічною ставкою, але зручним доступом. Для частини українців це вже альтернатива депозиту.
ОВДП: «військовий» спосіб заощадити з відсотками
Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) стали «зіркою» останніх двох років. Доходність у 2025 — 16–19% річних, без податків. Це фактично єдиний інструмент, який дає високу прибутковість у гривні без ризику банківського банкрутства.
Інтерес зростає: якщо в 2022 році вкладали лише 110 000 українців, то в 2025 — вже понад 380 000 фізосіб. Особливо активно — у регіонах: люди купують через банки або брокерів, зберігаючи кошти на строк від 6 до 18 місяців.
Криптовалюта і фондовий ринок: кому це потрібно
Біткоїн, ETF, Apple, Tesla, Binance… Звучить цікаво, але насправді лише 4–5% українців мають досвід інвестування у ці інструменти. І ще менше — реальні прибутки. У 2025 році українці трохи «охололи» до крипти: після втрат 2022–2023 більшість перестали вкладати значні суми.
Водночас ринок стає цивілізованішим: онлайн‑брокери з ліцензією НКЦПФР, можливість інвестувати з мобільного і знижені комісії — усе це розширює можливості. Але ризики залишаються, тому крипта — це скоріше доповнення, ніж база стратегії.
Золоті монети, нерухомість, долар у шухляді
Українці традиційно обережні. Якщо не довіряють банкам — ховають долари в сейфі. Якщо мають трохи більше — купують 1–2 кімнатну квартиру, щоб «здавати або для дітей». Але ринок нерухомості у 2025 — складний: зростають податки, ціни у столиці стагнують, попит у регіонах — локальний.
А ще — зростає популярність банківських металевих рахунків. У ПриватБанку, наприклад, можна купити золото «в цифрі», без фізичного зберігання. Цікава опція — як альтернатива готівці для тих, хто не хоче прив’язуватись до гривні чи долара.
Що працює найкраще: висновки і поради
Якщо шукаєш стабільність — обирай гривневі ОВДП або валютний депозит.
Якщо гнучкість — банківські сейфи, додатки, багатовалютні рахунки.
Якщо ризиковий дохід — ETF або акції через перевірених брокерів.
Якщо мінімальний ризик — комбінуй готівку, банківські рахунки і ОВДП.
І головне: не тримай усі гроші в одному кошику. У 2025 році навіть 20–30 тисяч гривень варто диверсифікувати — інакше їх «з’їсть» інфляція або банк, який «зникне» з ринку.
