Життя за кордоном – не курорт. І це дорого
Станом на 2025 рік, за оцінками МЗС, понад 4,6 мільйона українців перебувають за межами країни на постійній або тимчасовій основі. З них понад 2 мільйони — переселенці війни, інші — трудові мігранти або тимчасові біженці. І всім їм щодня доводиться вирішувати фінансове питання №1: як вижити й не розоритися?
Житло, їжа, медицина, проїзд, зв’язок, грошові перекази, податки, банківські комісії — усе це витрати, яких в Україні можна було уникнути або компенсувати. За кордоном — жодних знижок на паспорт. А реальність така: ти або швидко адаптуєшся до нової фінансової системи, або дуже швидко втрачаєш останнє.
Де живуть, і скільки там коштує життя
Найбільші українські громади у 2025 році — у Польщі (1,2 млн), Німеччині (900 тис.), Чехії (450 тис.), Італії (380 тис.) та Іспанії (270 тис.). І ось приблизні витрати на місяць для однієї особи:
- Польща: 600–900 євро (оренда, їжа, проїзд)
- Німеччина: 1000–1300 євро
- Чехія: 750–950 євро
- Італія: 850–1200 євро
- Іспанія: 800–1100 євро
Це — мінімальний побут. Без подорожей, брендових покупок і розваг. Звичайне життя у гуртожитку або орендованій кімнаті, закупи в Lidl і проїзд на міському транспорті.
Робота, грошові перекази і «валютний шок»
Більшість українців за кордоном працюють: офіційно або напівлегально. Середній заробіток — 1100–1400 євро/міс. Частину — відсилають додому: у 2024 році грошові перекази в Україну сягнули $13 млрд, у 2025 очікується близько $10,5 млрд через падіння валютної стабільності.
Але пересилати гроші — недешево. Комісії SWIFT — від €12 до €30. Онлайн-сервіси? Так, є Wise, Revolut, PaySend, Remitly. Але їхні комісії — 1,5–3%, а курс часто «занижений». У результаті: з €1000 до мами в Україні доходить… €930, а іноді й менше.
Що дорожче, ніж в Україні?
- Оренда житла: навіть кімната в Німеччині — від €450/міс.
- Ліки: більшість не компенсуються, навіть базові (типу парацетамолу) — за 5–8 євро.
- Транспорт: 60–90 євро на місяць на громадський абонемент
- Мобільний зв’язок: старт від 10 євро, нормальний тариф — 20–30 євро
І це без урахування податків. У деяких країнах з людей, які офіційно влаштовуються на роботу, вираховують до 35% заробітку у вигляді соцвнесків. Але вони йдуть не в Україну, а у фонди ЄС — пенсії тамтешнім бабусям.
Де заощадити? Фінансові лайфхаки від діаспори
- Купуй у Lidl, Aldi, Biedronka — найнижчі ціни й акції на всі категорії товарів
- Використовуй банківські додатки з мультивалютністю: Monobank, Revolut, Wise
- Готуй їжу вдома: кафе навіть у Польщі — мінус 15–20 євро за обід
- Шукай кімнати у спільному винаймі — вдвічі дешевше, ніж студія
- Подавай на місцеві допомоги — дитячі, житлові, транспортні
І головне — не відкладай фінансове планування. Визнач: на що витрачаєш найбільше, і що можна скоротити. Бо місяць за місяцем — і вже мінус 1000 євро без залишку. А потім — повернення в Україну «з нічим».
Фінансові сервіси, які полегшують життя
1. Revolut — мультивалютна картка, зручна в ЄС. Але не для SWIFT
2. Wise — гнучкі перекази, вигідні комісії, зручний курс
3. Monobank — можливість поповнення з-за кордону, підтримка SEPA
4. Remitly — швидкі перекази в Україну з фіксованою комісією
5. PaySend — прямі карткові перекази, простий інтерфейс
Усі ці сервіси мають свої плюси й мінуси. Але головне — знати, який з них підходить саме тобі. І не платити зайве, якщо можна зекономити.
Повернення в Україну: з грошима чи без?
Більшість переселенців не планують залишатися за кордоном назавжди. Але що вони привезуть назад — досвід чи борги? Усе залежить від того, як вони навчаться керувати витратами. Бо «там добре, де нас нема» — але рахунок в банку точно скаже, наскільки тобі там справді було вигідно.
І якщо одна цифра має значення — це не лише скільки ти заробляєш. А скільки залишається після витрат.
