Гроші з-за кордону — вже звичний сюжет для України останніх років. Але черговий транш у $750 мільйонів від Світового банку, оголошений 17 травня 2025 року, викликав неабиякий резонанс. Це найбільший пакет допомоги від організації з початку 2024 року. Що саме входить у нього, на що підуть кошти і, головне, — чи не перетвориться підтримка на боргову петлю?
Що передбачає новий пакет допомоги?
За офіційними заявами, $750 мільйонів — це частина комплексної програми макрофінансової стабілізації. Гроші виділяються на умовах пільгового кредиту, з довгостроковим періодом погашення та низькими ставками. При цьому частина коштів є безповоротною — у вигляді грантів від партнерів Світового банку.
Фінансування буде розподілено на кілька ключових напрямків:
-
підтримка бюджетних витрат (пенсії, освіта, медицина);
-
відновлення критичної інфраструктури;
-
розширення соціальних програм для вразливих категорій населення;
-
підтримка реформ: антикорупційні механізми, цифровізація, реформа держсектору.
Чому саме зараз?
Останні місяці український уряд опинився перед непростим викликом: доходи бюджету зростають повільно, а витрати — стабільно високі. Особливо в умовах війни, затримок з грантами ЄС і складних погоджень з МВФ. Саме тому Світовий банк став тим донором, який “підставив плече”, поки інші структури обговорюють нові програми.
Цей пакет — своєрідний міст. Він має забезпечити бюджетну рівновагу до моменту, коли запрацюють нові програми Євросоюзу і надходження з МВФ. Його ключова роль — не дати уряду “провалитися” між етапами великих макрофінансових угод.
А що це означає для гривні і економіки?
У короткостроковій перспективі — це плюс. Надходження валюти зміцнює резерви НБУ, знижує тиск на курс, дозволяє уникнути жорстких бюджетних скорочень. Це також дає змогу профінансувати критичні видатки без друку гривні — тобто без розкручування інфляції.
Втім, є і “зворотна сторона”. Як би не звучало слово “допомога”, більшість таких пакетів — це все ж кредити. Їх доведеться повертати. І навіть якщо відсотки малі, боргове навантаження країни зростає. На 2025 рік державний борг уже перевищив 95% ВВП.
Тому головне питання — не “отримати кошти”, а ефективно ними скористатись. І це саме те, що викликає найбільше занепокоєння в суспільстві.
Чи справді це допоможе “простим людям”?
Частково — так. Якщо кошти дійсно підуть на підтримку медицини, соціальних програм, інфраструктури, це полегшить ситуацію для мільйонів. Але чи відчує це конкретна людина — залежить не від Світового банку, а від уряду, виконавців і механізмів контролю.
Історія знає приклади, коли міжнародна допомога “розчинялась” у схемах і проєктах з нульовим ефектом. У 2025 українське суспільство вже не сприймає це як норму. Прозорість, аудит, відкриті звіти — ось що має супроводжувати кожен мільйон.
Допомога від Світового банку — це не подарунок. Це ресурс. Потенційно — потужний. Але ефективність його використання залежить не від інституції у Вашингтоні, а від спроможності української системи чесно, швидко й цілеспрямовано впроваджувати зміни.
$750 мільйонів — це не магічна паличка. Але це шанс. І в умовах, коли таких шансів стає все менше, важливо не втратити черговий.
