З початком повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році фінансова реальність для українців докорінно змінилася. Війна вплинула не лише на макроекономіку країни, а й на гаманці пересічних громадян. Зростання цін, безробіття, релокація, девальвація гривні, зміни у банківській системі та психологічна нестабільність — усе це стало частиною щоденної економічної боротьби мільйонів людей. У цій статті ми розглянемо, як саме війна трансформувала фінансове життя українців, і що очікувати далі.
Падіння доходів та втрата роботи
За перший рік повномасштабної війни близько 30% працездатного населення або втратили роботу, або мали суттєве скорочення доходів. У найбільш постраждалих регіонах рівень безробіття сягав понад 40%. Навіть у відносно стабільних регіонах бізнес скорочував штат, заморожував зарплати або переходив у тінь.
За даними Мінфіну, середній дохід громадян у 2023 році скоротився приблизно на 20% у порівнянні з довоєнним періодом. Особливо сильно постраждали сфери торгівлі, виробництва, HoReCa та роздрібного сервісу. У той же час IT-сектор, логістика і агроіндустрія частково зберегли стабільність.
Інфляція, ціни та купівельна спроможність
Війна призвела до розриву ланцюгів постачання, логістичних ускладнень і зростання цін на енергоносії. У 2022 році інфляція перевищила 26%, а вартість основних товарів зросла навіть на 40–60% у порівнянні з довоєнним рівнем. У 2023–2024 роках темпи інфляції дещо сповільнилися, але ціни залишаються високими.
Це знизило купівельну спроможність громадян: за ті самі гроші українці купують значно менше. Споживча структура також змінилася — більшість людей орієнтується на базові потреби, уникаючи великих покупок чи довгострокового планування.
Релокація і тінізація економіки
За даними ООН, з України виїхали понад 5 мільйонів громадян, значна частина з яких залишилась за кордоном. Це створило феномен “економіки діаспори”, де гроші переказуються з Європи до родичів в Україні. Але всередині країни релокація бізнесу до західних регіонів викликала нові економічні виклики: зростання оренди, нестача робочої сили, перевантаження місцевих сервісів.
Разом із цим посилилась тінізація: бізнес працює без реєстрації, зарплати видаються «в конвертах», щоб уникнути податків. Це дозволяє виживати, але послаблює фіскальну базу держави.
Фінансова поведінка і заощадження
Українці стали обережнішими у фінансах. Попит на кредити суттєво знизився, а довіра до банків частково похитнулась. Натомість збільшився інтерес до готівки, валютних заощаджень і навіть інвестицій у криптовалюти або золото як спосіб убезпечити кошти від знецінення.
Під час повітряних тривог або блекаутів споживчі звички змінюються навіть на рівні дня: люди скуповують воду, паливо, генератори. Таким чином, війна сформувала новий тип фінансового мислення — кризово-орієнтований, з фокусом на мобільність та виживання.
Гривня, курс і зовнішня допомога
Курс гривні залишається вразливим. Національний банк зберіг фіксований курс протягом 2022 року, але у 2023-му поступово перейшов до керованої гнучкості. Гривня девальвувала щодо долара, а попит на валюту зріс як серед бізнесу, так і серед населення.
Зовнішня допомога відіграє критичну роль. Без багатомільярдних вливань з боку ЄС, США, МВФ і Світового банку економіка України не витримала б навантаження. Проте ці кошти в основному спрямовуються на стабілізацію бюджету, армію та соціальні виплати, а не на довгострокове економічне зростання.
Благодійність і волонтерство як економічні явища
Ще один важливий фінансовий ефект війни — небачений рівень громадської мобілізації. Волонтерські фонди, донати, збори на дрони, пікапи, турнікети — усе це стало частиною щоденної економіки. Українці переорієнтували частину своїх доходів не на споживання, а на допомогу армії та цивільним.
Ці явища вимагають врахування і в державній політиці, і в економічному прогнозуванні, адже впливають на структуру витрат домогосподарств і перерозподіл ресурсів у суспільстві.
Що очікує українців у 2025 році?
Економіка адаптується. Бізнес шукає нові формати, зростає частка самозайнятих, активізуються IT і послуги. Але попереду складний період: держборг зростає, податкове навантаження може збільшитися, а програми допомоги — скорочуватись. Водночас українці демонструють стійкість, гнучкість і небайдужість, що дозволяє будувати нову фінансову культуру — більш свідому, відповідальну і стійку до ризиків.
