Національний банк України 16 травня 2025 року оголосив про низку змін у валютному регулюванні. Йдеться про чергове пом’якшення обмежень, які діють з початку повномасштабного вторгнення. Для бізнесу це важлива новина, що відкриває нові можливості в управлінні валютними коштами, імпортом та зовнішньоекономічною діяльністю.
Що саме дозволено? Як це вплине на малий та середній бізнес, IT-компанії та експортерів? І чи є це безпечним для гривні? Розбираємось без зайвих емоцій, але з увагою до деталей.
Що змінилося?
Згідно з оновленими постановами НБУ, бізнес отримає ширший доступ до валютних операцій. Зокрема:
-
Дозволено купівлю валюти під імпорт без передоплати, якщо контракт укладений з нерезидентом і не передбачає авансового платежу.
-
Розширено перелік товарів і послуг, за які дозволено здійснювати розрахунки в іноземній валюті.
-
Знято частину обмежень на репатріацію дивідендів за 2022–2023 роки, але з лімітом і пріоритетом для компаній, які не мають податкових боргів.
-
Спрощено процедуру обміну валюти для ФОПів, які здійснюють експорт послуг — зокрема, IT, консалтинг, маркетинг.
У НБУ заявили, що поступове пом’якшення — частина плану з валютної лібералізації, узгодженого з МВФ. Водночас, обмеження повністю не скасовано — їхнє зняття буде залежати від макрофінансової стабільності.
Що це означає для бізнесу?
Головне — зниження «валютного тиску». У 2022–2023 роках українські компанії часто стикалися із ситуацією, коли не могли закупити іноземну валюту для критичного імпорту або вчасно провести оплату. Це створювало ризики зриву контрактів і втрати партнерів.
Тепер підприємства отримали більшу передбачуваність. Це особливо важливо для:
-
компаній, які працюють за передоплатою з іноземними клієнтами;
-
імпортерів обладнання та сировини;
-
експортерів, які мають валютний виторг, але потребують зручного обміну;
-
бізнесу, що планує інвестування за кордон або виведення дивідендів.
А що з ризиками для гривні?
Кожне пом’якшення валютних правил — це баланс між підтримкою бізнесу і стабільністю курсу. У НБУ наголошують: резерви достатні, імпорт стабільний, обсяг інтервенцій контрольований. Тобто, на сьогодні гривня не під загрозою.
До того ж, більшість нововведень має фільтри: лише для компаній без податкової заборгованості, лише в межах певних сум, лише для пріоритетного імпорту. Це «м’яка» валютна лібералізація, а не повне скасування правил.
Чого чекати далі?
Ці зміни — не останні. НБУ анонсував, що до кінця 2025 року планується поетапне зняття тимчасових валютних обмежень, якщо макроекономічна ситуація дозволить. Бізнес має готуватися до повного повернення до ринкових механізмів.
Це означає: більше самостійності — але й більше відповідальності. Бізнес має самостійно планувати ризики, працювати з хеджуванням, розуміти валютну політику. Держава поступово відходить від жорсткого регулювання.
Тож новини з НБУ — це сигнал: курс на відновлення економічної свободи взято. І якщо не буде нових зовнішніх шоків — бізнес отримає більше інструментів для розвитку, але вже не в ручному режимі, а на власних умовах.
