2025: рік очікувань і перевірок
У 2025 році Україна очікує на понад $54 мільярди зовнішньої фінансової підтримки. Це — гранти, кредити, бюджетна допомога, військове фінансування та інвестиційні програми. Головні донори — США, ЄС, Японія, Канада, МВФ, Світовий банк та інші партнери. Але що ховається за цією сумою? Куди йдуть ці гроші, і хто ними розпоряджається?
Після трьох років війни та рекордного дефіциту бюджету держава живе, фактично, за рахунок зовнішнього ресурсу. І кожен мільярд має свою мету — оборону, пенсії, медицину, енергетику чи цифрові проєкти. Але громадяни справедливо питають: де ці гроші? Чи бачимо ми їх у щоденному житті?
Головні напрямки розподілу у 2025 році
- Оборона та безпека: $23 млрд (включає закупівлі, навчання, логістику, кібербезпеку)
- Бюджетна підтримка (пенсії, зарплати, медпослуги): $17,2 млрд
- Інфраструктура та енергетика: $6,8 млрд
- Програми відновлення та регіонального розвитку: $3,2 млрд
- Фінансування бізнесу, МСБ, агро: $2,1 млрд
- Цифровізація, реформи, прозорість: $1,7 млрд
Це офіційна структура допомоги, затверджена у спільному плані з МВФ та партнерами. Розподіл коштів базується на результатах оціночних місій і контролю витрат.
Куди надходять кошти і хто ними керує?
Частина допомоги — пряма (через державний бюджет). Інша — цільова: окремі проєкти від Європейської комісії, USAID, GIZ, JICA, World Bank Group. Також частина коштів — у вигляді гарантій (не гроші, а покриття ризиків).
Кошти надходять на рахунки Держказначейства, Міноборони, Нацбанку або напряму до виконуючих організацій. Наприклад, цифрові реформи — через Мінцифру, агрогранти — через Мінагро або Дія.Бізнес, відновлення інфраструктури — через Укравтодор та міжнародні наглядові ради.
Оборонні витрати: не лише танки
З $23 млрд на оборону понад 60% — це непрямі витрати. Тобто не на зброю, а на логістику, зарплати, медичну допомогу, тренінги, відновлення складів і баз. Також сюди входять кібербезпека, ППО, розвідка і взаємодія з НАТО.
Закупівлі озброєнь — частково фінансуються союзниками напряму (без проходження через український бюджет). Але частина коштів — це співфінансування програм локалізації, техобслуговування, тренінгів для військових. Усе це теж оборона.
Соціальні витрати: пенсії, медицина, освіта
Майже третина допомоги — на покриття дефіциту бюджету. Це — пенсії, зарплати держслужбовців, освітян, медиків. Також — закупівля ліків, медобладнання, підтримка лікарень.
Наприклад, тільки ЄС виділяє понад €18 млрд грантової допомоги на ці цілі протягом 2024–2027. USAID фінансує навчальні програми, закупівлю ноутбуків для шкіл, підтримку хабів.
Енергетика: генератори, модернізація, відновлення
Частина грошей спрямована на енергосектор — відновлення ТЕЦ, ліній електропередач, закупівлю трансформаторів, генераторів. Також — розвиток «зеленої» енергетики, локальні міні‑ГЕС, сонячні панелі для медичних закладів.
Це не лише критична інфраструктура. Це — реальна потреба з огляду на щоденні атаки. І кожен мільярд тут — про стійкість країни у майбутньому.
Регіональне відновлення: хто отримує кошти
Кошти на регіональне відновлення отримують області з високим рівнем руйнувань або стратегічною важливістю. Наприклад, Київська, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Чернігівська.
Гроші йдуть на:
- відбудову адміністративних будівель
- дороги, водогони, лікарні
- освітлення, укриття, ЦНАПи
Кожен проєкт — у супроводі міжнародних інституцій, із жорсткою перевіркою.
Підтримка бізнесу: кредити, гранти, гарантії
МСБ отримує близько $2 млрд допомоги. Через програми UAF, Дія.Грант, банки з державною гарантією. Сфери — виробництво, агро, ІТ, логістика, крафтове виробництво.
Наприклад, гранти на $7500–25 000 отримали понад 12 000 ФОПів. А програма пільгового кредитування 5-7-9% — має іноземне дофінансування, щоб покривати ризики.
Цифрова Україна: Дія, eHealth, податки
1,7 млрд — це фінансування для цифрової трансформації. Розширення Дії, автоматизація податкових сервісів, реєстри, судова аналітика, цифрові паспорти, ліцензування, медичні системи.
Проєкти координуються Мінцифрою, Мін’юстом, НАЗК, МОЗ. І кожен має вимірювану мету: покращити доступ до послуг, знизити корупцію, пришвидшити процедури.
Куди дивитися громадянам?
Понад $54 млрд — це не «гроші на вітер». Це — наш «зовнішній бюджет». І ми як громадяни маємо право знати, як він працює. Тому варто дивитись не лише на політиків, а й на документи, звіти, реальні зміни.
Бо якщо бачиш відремонтовану школу, нове ППО, лікарню з генератором, грант для місцевого бізнесу — це і є та допомога, про яку говорять. І саме така прозорість — наша сила.
