2025 рік для української економіки — як наступний крок після затяжної турбулентності. Після років повномасштабної війни, зруйнованої інфраструктури, зменшення експорту та постійних викликів з безпекою, країна входить у нову фазу. Але що це за фаза — початок відновлення, перехідна стадія чи продовження кризи? Щоб дати відповідь, варто глянути на головні економічні тренди та аналітику від провідних експертів і дослідницьких центрів.
1. Прогноз зростання ВВП: стриманий оптимізм
Український інститут майбутнього прогнозує зростання ВВП у 2025 році на рівні близько 4%. Цей сценарій — обережно-оптимістичний і базується на припущенні збереження військової підтримки Заходу, контрольованої інфляції та стабільного курсу гривні.
Натомість, згідно з аналітикою «Економічної правди», МВФ прогнозує більш скромне зростання — близько 3,6%, зважаючи на нестабільність безпекової ситуації та потребу у структурних реформах. Варто зазначити, що це зростання не буде рівномірним по регіонах: деокуповані території потребуватимуть більше часу на економічну реінтеграцію.
2. Інфляція сповільнюється, але залишається відчутною
Інфляційні процеси у 2024 році вдалось частково приборкати. За даними Держстату, інфляція в березні 2024 року становила 1,5%, що свідчить про тренд до стабілізації. У 2025 році очікується її подальше уповільнення до рівня 7–8% за рік, що цілком прийнятно для країни у стані відновлення.
Однак ціни на енергоносії, пальне та імпортовану продукцію продовжать створювати тиск на споживача. Найбільше інфляційне навантаження відчують домогосподарства з низькими доходами та внутрішні виробники, які залежні від імпорту комплектуючих.
3. Іноземна допомога — головне джерело стабільності
Фінансова підтримка з боку ЄС, США та міжнародних інституцій залишається критично важливою. Україна вже звернулась до Євросоюзу з проханням закласти стабільну фінансову підтримку у бюджет 2028–2034 років. Але і на 2025 рік очікується надходження понад 30 млрд доларів міжнародної допомоги — половина з яких покриє дефіцит бюджету.
Ці кошти дозволять уникнути глибокої девальвації гривні, зберегти ключові соціальні програми та профінансувати інфраструктурні проєкти. Але за ними стоїть і вимога — реформування державного управління, судової системи та боротьба з корупцією.
4. Експорт: агро, ІТ та металургія як надія на валюту
Після краху традиційної логістики через морські порти Україна змогла частково адаптуватись. Зростає частка експорту через західні кордони, розвиваються альтернативні маршрути. Основою залишається аграрний сектор: попри воєнні дії, агровиробники демонструють стійкість, а ІТ-сектор — інерцію зростання, особливо на фоні попиту на безпеку, логістику і аналітику.
Очікується, що у 2025 році експорт агропродукції може перевищити 40% від загального експорту країни. Але відновлення металургії та хімічної промисловості — ще під питанням через близькість до лінії фронту та обмежений доступ до ресурсів.
5. Внутрішнє споживання — повільне, але зростає
Попри загальний песимізм, споживча активність українців зростає. Люди адаптуються, відкривають малий бізнес, інвестують у житло, техніку, освіту. Розвивається електронна комерція, сервісні галузі, доставка та фінтех. Багато в чому це результат цифрової трансформації, яку прискорила війна.
Однак, варто визнати — купівельна спроможність все ще обмежена. Більшість витрат — базові потреби: харчування, медицина, комуналка. Але це створює підґрунтя для поступового відновлення внутрішнього ринку.
6. Інвестиційний клімат: тільки для сміливих?
Іноземні інвестори поки що обережні. Поки війна триває — великі вкладення малоймовірні. Але на горизонті вже з’являються «зелені індикатори»: нові проєкти в енергетиці, оборонці, агротеху та логістиці. Особливий інтерес викликає «зелене відновлення» — екологічні ініціативи, що фінансуються ЄС.
Уряд працює над гарантіями для інвесторів — страхуванням ризиків, спрощенням процедур, цифровізацією. Але справжній прорив можливий лише після стабілізації ситуації на фронті.
Що це означає для бізнесу та громадян?
2025 рік — це рік «внутрішньої перебудови». Виживає той бізнес, що вміє адаптуватись, диверсифікує ризики, йде в онлайн, будує нові моделі з орієнтацією на гнучкість. Для громадян — це рік пошуку точок стабільності: стабільної роботи, ефективного управління фінансами, інвестицій у власні навички.
Українська економіка ще не вийшла на прямий шлях зростання, але з’являються чіткі контури майбутнього. І в цьому майбутньому будуть місця для нових бізнесів, кар’єр, експорту й інновацій.
