Дрони на колесах: коли фури стають зброєю
Серйозно, ти колись думав, що звичайна фура на стоянці може перетворитися на мобільну платформу для запуску дронів? Це звучить як сюжет для голлівудського блокбастера, але у червні 2025 року такий сценарій став суворою реальністю для російських авіабаз. FPV-дрони, акуратно заховані у вантажівках, несподівано здійнялися у небо та атакували стратегічні авіаційні об’єкти. Що далі? А далі — фінансова прірва для російської військової скарбниці.
СБУ офіційно підтвердила проведення масштабної операції під кодовою назвою «Павутина». Її мета — завдати удару по ключових авіабазах РФ, використовуючи фури як «троянських коней» для доставки дронів. І ця тактика спрацювала на всі сто.
Ключові авіабази під прицілом: збитки без прецеденту
За попередніми даними аналітиків, внаслідок ударів були знищені або виведені з ладу понад 40 літаків, серед яких стратегічні бомбардувальники Ту-95, Ту-22М3 та навіть рідкісний літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50. Це означає не лише серйозний удар по обороноздатності РФ, але й колосальні фінансові втрати. Уяви собі: один лише стратегічний бомбардувальник коштує близько $300 мільйонів! І таких машин згоріло десятки.
Експерти оцінюють загальні прямі збитки авіаційного парку Росії щонайменше у $7 мільярдів. Але тут криється ще більша проблема: вартість відновлення авіаційної інфраструктури та компенсації персоналу може потягнути ще кілька мільярдів. І все це — у розпал санкційного тиску та бюджетного дефіциту.
Дірка в оборонному бюджеті: чому для Росії це критично
Чи можна легко відновити знищені літаки? Теоретично — так. Практично ж усе набагато складніше: обмежений доступ до імпортних комплектуючих, дороговартісні технології, затримки у виробництві. За словами джерел у фінансових колах, середній цикл відновлення стратегічного бомбардувальника — від 12 до 24 місяців, а витрати на модернізацію одного борту можуть перевищувати $200 мільйонів. І це в умовах, коли рубль коливається, а дохідна частина бюджету зменшується через санкції та зниження нафтових доходів.
Додай сюди втрати від ремонту аеродромної інфраструктури, систем ППО та складів пального, які також постраждали від атак. За попередніми розрахунками, лише ремонтні роботи на злітно-посадкових смугах коштуватимуть не менше $500 мільйонів. А ще — компенсації родинам загиблих та поранених військових, соціальні виплати, підвищення зарплат для збереження бойового духу. Гроші, гроші і ще раз гроші.
Санкції та фінансові «ножиці»
Згадаймо: російський оборонний бюджет уже кілька років перебуває під тиском санкцій. Ключові компоненти для літаків і дронів імпортуються з-за кордону, а тепер постачання стало ще складнішим. За оцінками Центру фінансових досліджень, близько 60% високотехнологічних комплектуючих для стратегічної авіації РФ — імпортного виробництва. Отже, кожен знищений або пошкоджений літак — це не лише прямі збитки, а й величезні витрати на пошук альтернатив або контрабандних каналів.
Іронія долі: чим більше літаків втрачає Росія, тим дорожче їй коштує їх відновлення. Фінансова спіраль затягується, і навіть за оптимістичними прогнозами, відновлення стратегічного парку може обійтися бюджету в $10-12 мільярдів, якщо врахувати приховані витрати.
Чому «Павутина» б’є не лише по літаках, а й по гаманцю
Удар дронів із фур — це не просто військовий трюк, а справжня фінансова диверсія. Росія опинилася у ситуації, коли їй доведеться не лише компенсувати збитки від втрати техніки, а й шукати гроші на підтримку всієї авіаційної інфраструктури та оборонної системи. А це мільярди доларів — у валюті, якої в російському бюджеті дедалі менше.
Згадаймо також про репутаційні витрати: інвестори й партнери бачать, що навіть на тилових базах Росія не захищена від атак. Це підриває довіру до військово-промислового комплексу країни та робить залучення інвестицій ще проблематичнішим. І тут уже навіть дешевий газ не допоможе.
Фінансова кровотеча: що далі?
Що буде далі? А що, якби Росія не знайшла швидкого рішення для відновлення техніки та інфраструктури? Це означає серйозне просідання обороноздатності, скорочення авіанальотів і зниження тиску на українські міста. У грошах це виглядає так: кожен день простою бази — це втрата сотень мільйонів рублів на зарплати, логістику та ремонт. І ці гроші йдуть не на розвиток, а на латання дірок.
З фінансової точки зору, операція «Павутина» продемонструвала, наскільки вразливою є Росія перед недорогими, але технологічно продуманими ударами. І що війна — це не лише бої на фронті, а й війна бюджетів. Дрони на колесах стали каталізатором величезної фінансової кризи для російського оборонного бюджету.
Отже, атака дронів із фур стала для Росії болючим фінансовим ляпасом. Мільярдні збитки, роки на відновлення та фінансова кровотеча, яка, схоже, тільки починається. І хто знає, скільки ще таких «троянських фур» готує Україна. Іронічно, але тепер навіть звичайна фура на стоянці може коштувати Росії цілу авіабазу. Часи змінилися — тепер війна ведеться не лише на полі бою, а й у бухгалтерії.
