У 2025 році Міністерство оборони України робить ставку на технології. За офіційними даними, понад 30% усього оборонного бюджету вже спрямовано на БпЛА (безпілотні літальні апарати), системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) та інші високотехнологічні рішення. Це безпрецедентний рівень інвестицій у військову інженерію за всю історію незалежної України. Що саме закуповується, як працює ринок дронів, і чому це стратегічно важливо — розбираємося далі.
Цифри і структура витрат
Загальний оборонний бюджет України у 2024–2025 роках перевищує 1,7 трлн гривень. З них понад 600 млрд грн — це закупівлі, у тому числі зброї, техніки, логістики та засобів захисту.
Із цієї суми, за словами заступника міністра оборони Катерини Черноус, близько 200 млрд грн уже спрямовано саме на технологічну складову — БпЛА, РЕБ, супутникові системи, ІТ-рішення для бойового управління та цифрову логістику.
Це — не просто витрати, а інвестиція в якісну перевагу на полі бою.
Чому саме дрони — пріоритет №1
Україна стала піонером у масовому використанні дронів у сучасній війні. FPV-дрони, дрони-камікадзе, розвідувальні та вантажні БпЛА — всі ці типи стали звичними елементами щоденного фронту.
Міноборони за останній рік:
- підписало контракти з понад 200 українськими виробниками дронів;
- запустило “армію дронів” спільно з Мінцифри та ГУР;
- створило централізовану платформу для швидкого погодження ТТХ та закупівель нових моделей.
Ключові переваги БпЛА:
- мінімальний ризик для життя оператора;
- низька вартість у порівнянні з артилерією чи авіацією;
- висока точність ураження;
- гнучкість та автономність.
Системи РЕБ і боротьба з дронами ворога
Не менш важливо інвестувати у засоби протидії ворожим дронам. Саме тому Міноборони виділяє значну частину бюджету на РЕБ — комплекси, які глушать GPS, канали управління або “перехоплюють” контроль над ворожими БпЛА.
Серед пріоритетних напрямів:
- створення мобільних систем перехоплення;
- інтеграція РЕБ у кожен підрозділ на рівні роти чи батальйону;
- створення “антидронового купола” над стратегічними об’єктами;
- розвиток AI-систем автоматичного виявлення дронів за сигналом чи силуетом.
Роль українського ВПК
Україна стрімко формує власну військово-промислову екосистему. Якщо ще 2 роки тому майже всі БпЛА імпортувались, то зараз понад 80% поставок — це українська розробка та виробництво.
Ключові зміни:
- спрощена сертифікація і стандартизація;
- державні передплати та авансування контрактів;
- активна участь волонтерів як R&D хабів;
- експерименти з 3D-друком корпусів, автопілотами та автономією.
Фактично ми бачимо, як на наших очах з’являється “український Bayraktar” — не як один продукт, а як десятки вузькоспеціалізованих рішень.
Як це змінює хід війни?
Масове використання БпЛА та РЕБ радикально трансформує бойову логіку. Ворог змушений витрачати більше ресурсів на захист, розосереджувати техніку, змінювати тактику. Успішні дрони — це:
- знищення складів, командних пунктів, техніки на десятки км у глибокому тилу;
- порушення логістики ворога без артилерії чи авіації;
- економія боєприпасів і часу;
- новий рівень ситуаційної обізнаності (реальний “зоряний щит”).
Ставка на дрони та РЕБ — це перехід від “симетричної” оборони до інтелектуальної, технократичної війни, де вирішує не вага заліза, а якість цифрового сигналу.
Чим швидше Україна освоїть технології та масштабування — тим ближчою буде перемога.
