2025: час виживання чи час для росту?
Після кількох років шоку, війни та адаптації український малий і середній бізнес (МСБ) у 2025 році входить у нову фазу. Це вже не просто виживання. Це — боротьба за ріст. Але без грошей — не буде ні масштабування, ні створення робочих місць, ні модернізації.
За даними Мінекономіки, МСБ формує понад 65% робочих місць у приватному секторі України. Проте інвестувати у такі компанії — все ще ризик. Доступ до капіталу складний, умови часто не ринкові, а міжнародні партнери вимагають чітких показників. Попри це, у 2025 році обсяг публічних та приватних інвестицій у МСБ перевищить $1,9 млрд. І це лише за перші три квартали року.
Хто дає гроші українському МСБ?
- Європейський Союз: гранти, техдопомога, часткова компенсація кредитів (EU4Business, EU Investment Facility)
- Німеччина: програми GIZ, DEG, KfW для переробки, енергоефективності, локального виробництва
- США: USAID — найбільший гравець серед донорів (гранти, навчання, акселератори)
- Канада, Японія: підтримка окремих кластерів (агро, жінки‑підприємці, цифрові послуги)
- МФО: EBRD, IFC, ProCredit, Horizon Capital — фінансові пакети для розширення бізнесу
- Українська держава: Дія.Грант, єРобота, 5-7-9%, компенсація кредитів
Також працюють програми з гарантіями: міжнародні організації частково компенсують ризики банкам, щоб ті активніше кредитували МСБ. У 2025 таких угод — понад 4700.
Дія.Грант і єРобота: статистика на середину року
З початку 2024 року по червень 2025:
- Подано заявок: 115 000+
- Отримали грант: понад 14 800 ФОП та ТОВ
- Середній розмір гранту: 260 000 грн
- Сфери: 42% — виробництво, 21% — послуги, 18% — креативна економіка, 11% — агро
За розрахунками Мінекономіки, кожен такий грант створює в середньому 2,3 нових робочих місця. Більше того — 61% отримувачів показали зростання виручки за пів року після запуску.
Венчурні інвестиції і стартапи: є ріст, але повільний
У 2025 венчурний ринок залишається обережним. Загальний обсяг приватних інвестицій у стартапи — близько $210 млн. Більшість угод — до $1 млн. Лідери за кількістю угод — IT‑сфера, агротех, military tech, logi-tech.
Проте реальність така: венчури інвестують здебільшого у компанії з офісом за кордоном або у «гібридні» структури (де засновники — українці, але юрисдикція — Польща, Естонія, США). Причина — ризики війни, непрогнозоване законодавство та податкова політика.
Регіональна картина: куди йдуть інвестиції
Київ, Львів, Івано‑Франківськ, Вінниця, Дніпро — топ‑5 регіонів за обсягом фінансування. Проте активно розвиваються і менші міста, де створено індустріальні парки та бізнес-хаби.
Наприклад:
- у Черкасах запущено лінію переробки на грант USAID
- у Хмельницькому — завод по деревообробці з кредитом KfW
- у Тернополі — логістичний центр, профінансований IFC
Ключ — співпраця з місцевою владою, прозорість, готовність до звітності.
Що стримує інвесторів?
- Ризики війни: навіть часткова безпека не гарантує повернення інвестицій
- Проблеми з держреєстрами та судовим захистом
- Високе податкове навантаження на прибуток та зарплати
- Слабка підготовка бізнесів до роботи з фінансовими звітами
Інвестор хоче впевненості, а не лише ідеї. І тут потрібна підтримка з боку держави, шкіл бізнес-грамотності та сервісів.
Як отримати інвестицію у 2025?
1. Мати фінансову модель: Excel, реальні цифри, припущення, ризики
2. Зареєструватися у грантових платформах: Дія, USAID, GIZ
3. Вести облік: бухгалтерія, звіти, документи — усе має бути прозоре
4. Розвивати пітч-дек: навіть для малого бізнесу важлива презентація
5. Використовувати партнерські програми банків: вони часто отримують інвестресурс від МФО
Гроші є – питання, чи ти готовий
У 2025 гроші для МСБ — реальні. Гранти, кредити, субсидії, венчур — у різних формах і на різних умовах. Але головне — підготовка бізнесу до цих коштів. Бо інвестиції люблять чіткість, порядок і відповідальність.
Сьогодні — час не чекати «допомогу», а подаватися. Писати, рахувати, переконувати. Бо економічне відновлення починається з підприємців. І з довіри до них — у цифрах.
