Навіщо дивитися на фінанси по регіонах?
Розподіл економічної активності в Україні — як рентген: він показує, де бізнес живе й розвивається, а де — виживає. У 2025 році ситуація змінилася не лише через війну, а й через релокацію підприємств, державні пріоритети й інвестиції донорів. Тож просто подивитися на ВВП країни — вже недостатньо. Треба копати глибше: по областях, по секторах, по доходах.
Фінансові індикатори регіонів — це про рівень податкових надходжень, кількість зареєстрованих ФОП, зайнятість, середні зарплати й навіть динаміку банківських вкладів. Ці цифри можуть розповісти більше, ніж десятки звітів. І, що важливо, вони формують уявлення, де справді варто запускати бізнес, а де краще почекати.
Лідери — Київ, Львів, Дніпро. Але є нюанси
Очікувано столиця знову в лідерах. За перше півріччя 2025 року Київ зібрав понад 30% усіх податкових надходжень країни. Далі — Львівська, Дніпропетровська й Одеська області. Вони мають найбільшу концентрацію бізнесу, банківських рахунків і високих зарплат.
Проте це не означає, що все однозначно. Наприклад, ІТ-сектор, який історично концентрувався в Києві, частково переїхав на захід — до Івано-Франківська та Закарпаття. І це вже змістило акценти. Рівень реєстрації нових ФОП там зріс майже на 20% у порівнянні з 2023 роком.
Аутсайдери: де бізнесу справді важко
Найменші показники демонструють прифронтові області: Херсонська, Запорізька, Луганська та частково Сумська. Тут кількість активних ФОП мінімальна, зарплати — нижчі за середні, а податкова база — мізерна. Це логічно, враховуючи близькість до бойових дій.
Однак є ще один сегмент — області, які не на фронті, але й не демонструють прориву. Наприклад, Чернігівська або Кіровоградська. Там немає релокованих компаній, немає великого ринку, а сільське господарство не витягує фінансовий ландшафт. Це — сигнал для регіональної політики.
Де більше ФОПів — там більше грошей?
Не зовсім. Кількість зареєстрованих ФОП — важливий, але не абсолютний індикатор. Наприклад, у Львові на 1000 жителів припадає 32 ФОП. У Харкові — 17. Але за обсягами податків вони майже зрівнялися. Бо важить не лише кількість, а й якість бізнесу: обороти, прозорість, сфера діяльності.
Цікаво, що у 2025 році найактивніше ФОП відкривають у Тернопільській області — +28% нових реєстрацій. Причина? Багато айтішників переїхали туди на ПМП, почали формувати бізнес-спільноти, відкривати коворкінги, школи програмування. І це вже дає економічний ефект.
Банки, кредити, депозити: ще один фінансовий термометр
Якщо подивитись на обсяги банківських депозитів, Київ традиційно попереду — понад 35% усіх вкладів населення. Але цікаво інше: обсяги вкладів на заході України зросли у 2025 році майже вдвічі. Львів, Івано-Франківськ, Ужгород — усі демонструють високий рівень довіри до банків і готовність інвестувати.
У прифронтових регіонах ситуація протилежна: обсяг депозитів скорочується, активність падає. Проте є виключення. Наприклад, Дніпро тримається доволі впевнено — завдяки активній промисловості та волонтерській економіці, яка теж обертає чималі ресурси.
Який регіон — найперспективніший для малого бізнесу?
Це питання без однієї відповіді. Якщо шукаєш стабільність і великий ринок — дивися на Київ або Дніпро. Якщо гнучкість, менш жорстку конкуренцію і швидке зростання — зверни увагу на Львів, Тернопіль або навіть Чернівці. Там інфраструктура ще не перевантажена, а аудиторія — зростає.
Є сенс також придивитися до Вінниці та Рівного — міста з активною громадою, підтримкою МСБ і хорошим банківським сектором. Особливо — для послуг, ІТ, логістики.
Чому ця аналітика важлива саме зараз
2025 рік — рік переформатування бізнес‑ландшафту України. Багато хто змінив географію, багато хто лише шукає «своє місце». Регіональні індикатори — не лише про цифри. Це — карта, яка показує, де можливості, а де тимчасовий штиль.
І якщо ти — бізнес, інвестор чи навіть активний ФОП, варто орієнтуватися не лише на інтуїцію. Дивися на дані. Вони не зраджують.
